Интервью Флэт фидер

Віктор-Feederman. Трофейний флет фідер

Ексклюзивне інтерв’ю з відомим футбольним коментатором Віктором Вацко.

Якщо Ви ще досі не знаєте, хто такий Віктор Вацко – то ваше життя має дві великі прогалини – це або футбол, або  рибалка.  Про футбол цього разу ми, мабуть, розмовляти не будемо, а от про не менш важливе захоплення у житті Віктора – ловлю коропа на флет фідер розберемо, як експерти у студії.  

Костянтин Кутя: Вікторе, серед рибалок Ви, звичайно, людина відома, але, мабуть, не всі знають, з чого почалося ваше захоплення і які спортивні здобутки Ви маєте з класичного фідеру? Розкажіть, будь-ласка, про цей період.

Віктор Вацко: Можливо, це пролунає досить парадоксально, але захопленню фідерною рибалкою я завдячую… зимовій ловлі на мормишку. З дитинства батько брав з собою на рибалку і насамперед подобалася зимова. Там покльовка визначається за допомогою кивка такий собі аналог фідерного квівертипу. Після переїзду зі Львова до Києва, звернув увагу на те, як місцеві риболови ловлять на Дніпрі на «стальку». Сама снасть мені не сподобалася. Але принцип був цікавим кидаєш далеко, є кормушка з прикормкою, яка приваблює рибу, ну і, власне, покльовку видно, як і в зимовій рибалці по «кивку». Якраз у той час, десь у середині 2000-х, на прилавках «Бухари» (це риболовний ринок Києва, де «тарилися» усі рибалки) стали з’являтися перші фідерні вудочки, в інтернеті можна було знайти статті про правильну ловлю фідером. І все це мені дуже добре «лягло», як альтернатива «стальці». Читав, практикував, експериментував, непогано виходило. Київські рибалки тоді в інтернеті «тусувалися» на форумі «Доміка Рибака». І коли на базі цього інтернет-об’єднання вирішили створити фідерний клуб, який повинен був відстоювати честь столиці у змаганнях всеукраїнського рівня, я вирішив відразу туди вступити. Насамперед, розуміючи, що у спортсменів можна чомусь навчитися, вдосконалити свої навики, щоб краще ловити рибу на любительському рівні. Тобто намірів виступати на змаганнях, розїжджати по Україні я спочатку не мав. Поки випадково не потрапив у команду «Доміка Рибака» із зимової ловлі. Я не згадаю, яке місце посів на тих змаганнях, але прекрасно пам’ятаю адреналін, який вони мені дали. Ось той адреналін помножений на спортивний азарт і абсолютне невміння програвати колишнього футболіста (я займався футболом в дитинстві і юності), стали відправною точкою моєї пригоди у спортивному фідері. Так сталося, що пощастило з людьми, в оточення яких потрапив. Сергій Гарбуза, Борис Турик, Едуард Молодцов з ними ми тренувалися і виступали разом, мали на той час досвід виступів у фідерних змаганнях і охоче ним ділилися. І вийшло так, що ледь не з перших турнірів стали приходити результати. Спочатку в 2009-му в команді з Едіком Молодцовим ми стали чемпіонами Києва. Через кілька місяців уже у складі збірної Києва виграли срібні нагороди чемпіонату України, а в особистому заліку мені не вистачило кількох грамів, щоби потрапити у трійку призерів. Наступного року ми знову стали чемпіонами Києва в команді і виграли Кубок України. А в 2011-му, як я люблю говорити, збулася мрія Сергія Гарбузи наша команда стала чемпіоном України, вигравши змагання із крутою лящовою рибалкою на Каневському водосховищі в Українці.

Я нарешті потрапив у призери в особистому заліку. Потім були ще срібні і бронзові медалі Кубків України. Але, фактично, після 2011-го року я припинив серйозні заняття спортивним фідером. Особливості роботи банально не залишали часу на поїздки на змагання. Я чітко усвідомив це, потрапивши за рейтингом на відбори до збірної України на чемпіонат світу 2012. По-перше, просто нереально було знайти тиждень часу, щоби поїхати на тренування+змагання на Старобешево. По-друге, фідерний чемпіонат світу 2012-го за датами накладався на футбольний Євро-2012, і вибір тут був явно не на користь рибалки. ))) По-третє, після перемог на найстатусніших змаганнях України десь не залишилося більше спортивних амбіцій, викликів, без яких спорт втрачає свій сенс. По-четверте (хоча, мабуть, саме це і є найважливішим), у мене підростав син, і, на мій погляд, для спільного проведення часу біля водойми значно більше підходить розмірена любительська ловля коропа, аніж надмірна динаміка правильної ловлі білої риби фідером у темпі перезакидання раз на хвилину )))

Костянтин Кутя: Так, проводити час на карповій водоймі з дітьми та сім`єю, на мій погляд, правильний підхід до відпочинку. Коли вперше тобі вдалося піймати карпа? Це був зразу флет чи якийсь інший монтаж?

Віктор Вацко: Рибалкою я захоплююся давно. І карпа цілеспрямовано ловив ще коли був школярем у річці Верещиця у бабусі в селі на вудочку з поплавцем. Річка невеличка, ми знали місця, де місцеві висиджували карпа було кілька таких ям. Тоді про бойли у нас в країні ніхто навіть близько не знав. Ловили ми карпа на варену картоплю. А вже в Києві, коли захопився фідером, звичайно, використовую лише флет. Величезна подяка відомому українському спортсмену-флетфідермену Валері Ананьєву за науку. Саме він, так би мовити, відкрив мені двері у світ флет фідеру, показавж, як в’язати монтажі, волосяну оснастку тощо. Він же запросив на першу для мене флет фідерну рибалку на озеро Трофейне під Києвом. Це був 2009 рік. Мені вдалося упіймати білого амура на 5 кг, а потім коропа на 7,5 кг найбільшу рибу у житті на той момент. І, звичайно, це закарбувалося у пам’яті. Валеру Ананьєва я називаю своїм вчителем у флет фідері, і, якщо потрібна риболовна порада, дзвоню саме йому. Дуже круто, коли обізнані люди діляться досвідом, не приховують інформацію.

Костянтин Кутя: Так, Валерій Ананьєв людина відома і авторитетна у флет фідері, отримати такого наставника велика вдача. Взагалі, дуже важливо, як в рибалці, тай і в будь-яких інших справах мати у друзях досвідчену людину, якій можна довіряти і вважати орієнтиром для свого розвитку. Та було б цікаво почути вже і від тебе, як не менш досвідченого флет фідеріста, так би мовити, ключові моменти, без яких не досягти успіху у флет фідері і взагалі в ловлі коропа?

Віктор Вацко: Для кожного словосполучення «досягти успіху у рибалці» має своє значення. Для мене уже сам виїзд на коропову сесію, особливо, разом з сином це успіх, бо часу не вистачає катастрофічно ))) Ключові моменти коропової рибалки знають усі: вибір точки ловлі, підбір прикормки, підбір насадки і робота, робота та ще раз робота. Але це для спортсменів. Для мене риболовний спорт це минуле. Жартома називаю себе «пенсіонером» риболовного спорту. І виїзди на флет фідерну рибалку у моєму випадку це намагання насамперед відпочити, як то кажуть, душею і тілом. Я не парюся з точки зору прикормки ловлю якісною, але не заморочуюся над тим, щоби знайти якийсь хімічний «філософський камінь» і перетворити її на таку, що розриває водойму ) На вибір точки ловлі я не витрачаю три години часу. Не ловлю «під секундомір» в темпі перезакидання раз в 15 хвилин. Коли ж клює часто, можу просто вимотати одну вудочку (я ловлю двома фідерами), щоби банально не напружуватися )) Як і кожен нормальний «короп’ятник», я на рибалку приїжджаю насамперед за емоціями. І отримую їх сповна.

Буває так, що не клює. І такі рибалки для мене найцікавіші «прочитати» рибу, зрозуміти те, що їй потрібно. Буває так, що відловився дуже слабко. Але навіть після невдалих сесій дуже цікаво для себе аналізувати, що зробив не так, де помилився. Колись в Уляниках у мене за сесію було 6 поспіль сходів важкої риби 10+кг залізно. Ти не уявляєш собі, що я кричав на все озеро, на 5-му випадку, коли біля 12-ї години ночі після 45 хвилин боротьби зійшла риба, яку я двічі підводив до вимостки і просто не міг підняти з глибини до підсаку! Слава Богу, людей на озері не було ))) Уже потім, аналізуючи, я розібрався у причинах і зробив висновки як з точки зору підбору снасті, так і з монтажем. Більше таке не повторювалося. І в цьому теж є свій позитив.

Костянтин Кутя: Я, мабуть, здогадуюсь, що ти кричав:) Сходи є у всіх, але не всі про них говорять, хтось намагається знайти виправдання, а хтось робить висновки. Гадаю, що ти розібрався, що було причиною? Розкажи будь-ласка, на твій погляд, який монтаж найбільш підходить для трофейної риби на флет. Та згалі, що є первопричиною: гачок, вудилище чи майстерність риболова?

Віктор Вацко: По-перше, сам принцип флет фідера не передбачає полювання на трофеї як основу своєї філософії.

(прим. Автора: Ну як сказати.. )

Швидше, я б сказав, це можливість половити хорошого коропа за короткий відрізок часу, відсікаючи при цьому дрібноту у вигляді плітки, краснопірки, карасика, якої завжди вдосталь у водоймі.

Насамперед, це активна ловля активної риби активна прикормка, яка, в першу чергу, покликана максимально швидко зібрати рибу. Невеликі поп-ап насадки, які приваблюють рибу насамперед кольором і запахом, але не мають жодної поживної цінності. Трофейна рибалка це все ж трохи інше. На неї, на мій погляд, потрібно більше часу хоча б на три-чотири доби виїжджати. Але, звісно, коли ти ловиш флет фідером на спортивних водоймах, де є різна риба, дуже важливо бути готовим до можливої боротьби з трофеєм. Думаю, сам знаєш, як прикро втрачати хорошу важку рибу ) І якщо говорити про якісь мої сталі погляди стосовно монтажу, я перестав використовувати маленькі гачки. Починав з №10, максимум №8. Зараз здебільшого користуюся №6. Звичайно, коли ловлю ранньою весною та восени, уже по холодній воді, то гачок і насадку зменшую. Але з травня по вересень, гачка менше за №6 не ставлю. Як мінімум, для любительської рибалки, мене все влаштовує. І практика показує, що це і уловисто, і надійно ) А взагалі, я переконаний, що, коли ти ловиш велику рибу, баланс надійності і вишуканості снасті це найголовніше. Звичайно, гачок повинен бути найвищої якості і максимально гострий. За цим дуже важливо стежити. На останній сесії спустив важку рибу, оскільки не перевірив гостроту гачка після того, як упіймав білого амура. Банальна неуважність і самовпевненість, адже той амур був першою рибою, впійманою новеньким гачком. Від вудлища також дуже багато залежить. У моєму баченні воно повинно бути потужним, але не надто важким, допомагати закидати снасть на серйозну відстань, класно відпрацьовувати на рибі. Так само важлива надійність котушки, жилки, шок-лідера, поводка. Та майстерність риболова у цьому контексті також ніхто не скасовував. Дуже часто риба сходить саме через помилки того, хто її виводжує, чи того, хто працює на підсаку.

Костянтин Кутя: Колись почув фразу, що якщо ти не заробляєшь 1000 у.е. в місяц, то про карпфішинг навіть не мрій. Я вважаю, що є в цьому доля правди. Особливо починати свій шлях, навіть в любительскій ловлі карпа без значних фінансових вливань досить складно. Оскільки я не маю стільки журналістського досвіду, і не можу так професійно як ти, «заглядати в гаманець» футболістам у своїй програмі, доведеться спитати прямо: скільки тобі в середньому коштує виїзд на добову рибалку, коли є мета якісно відловитися? Та взагалі розкажи більш детально, якими снастями зараз ловишь і на які задивляєшся?

Віктор Вацко: Ну, насправді мені абсолютно байдуже, скільки заробляють футболісти. І той факт, що я знайомий із рівнем їх зарплат це лише наслідок роботи у футбольному клубі і в футбольному бізнесі))) До того, що рибалка серйозного рівня задоволення не надто дешеве, я звик ще зі спортивних часів. Ті ж спортивні часи дали розуміння, що є в рибалці речі, на яких можна економити, а є й такі, економлячи на яких, на рибалку можна не їздити, оскільки є велика вірогідність того, що позитивних емоцій, що їх очікуєш від процесу і результату, ти не отримаєш. Я ніколи не рахував, скільки обходиться рибалка. Це складно зробити об’єктивно. Ті ж бойли ти купуєш не на кожну рибалку. Раз закупився і надовго вистачає, а доповнюєш щось поодинично. Снасті те ж саме. Прикормку я купив рік тому ще залишається. Бензин залежить від відстані поїздки. Думаю, добова сесія це десь порядку 100-130 доларів. Але, знову ж таки, це приблизна цифра, яка може бути як більшою, так і меншою. Враховуючи те, що я не так уже й часто виїжджаю на рибалку, цифра несмертельна для сімейного бюджету )))

Якщо про снасті говорити, то вудочки у мене Preston Dutch Master. Я перепробував багато різних, у різних цінових діапазонах, і зупинив свій вибір саме на цій серії. У мене є 3 Датчі, які я купив ще 9 років тому, і які об’їздили зі мною всі змагання. Я їх жартома називаю «чемпіонські». І бережу, хоча двома з них не ловив кілька років, оскільки не потрапляв під умови, для яких вони придатні. Коли я витягнув свій BigFish коропа вагою 20,4 кг на Dutch Master 130gr, то був останній аргумент стосовно профпридатності даної моделі фідера.

Зараз на флет фідерних рибалках основна пара дві вудочки Dutch Master 160gr. Добре кидають, потужні для великої риби, прекрасно в’яжуть рибу і зручні у транспортуванні мені більше нічого не потрібно. Котушки у мене усі однакові Daiwa Cast’izm 25qd. Легкі, тягові, потужні зі швидким фрікционом дуже зручні для мене. Тому з точки зору флет фідерної рибалки я в останні два роки більше задивлявся не на снасті, а на предмети побуту палатка, шелтер, набори посуду, ліхтарі, столи, крісла тощо.

Костянтин Кутя: Як раз хотів спитати про Big Fish, але ти вже сам відповів. Така вага мрія для будь-якого класичного карпфішера, не кажучи вже про флет. Після таких риб, мабуть, досить важко знайти мотивацію, десятки-дванашки можуть вважатись за щось буденне:). Нещодавно бачив фото: ти приїздив на Вовкове озеро, коли там проходив етап турніру Iron Fish. Просто в гості чи все ж таки придивляєшся? Ну не вірю я, що людина, яка була у спорті і, відчувши на собі той мандраж перед туром, адреналін на виважуванні будь-якої ваги риби, зовсім не бачить себе серед учасників?

Віктор Вацко: Я знайомий з багатьма учасниками Iron Fish ще з часів змагань у класичному фідері. Вийшло так, що мав кілька вільних годин, була змога під’їхати, поспілкуватися, почерпнути щось нове для себе. Я в принципі люблю вчитися у кожному з аспектів життя, діяльності, якими цікавлюсь серйозно.

А повертатися у риболовний спорт зараз не маю часу, а відтак і бажання. За кожним спортивним досягненням стоїть величезна кількість годин тренувань, підготовчої роботи. Я прекрасно пам’ятаю, скільки часу відбирали тренування у класичному фідері. Мені пощастило, що пору були люди, які з радістю ділилися інформацією, досвідом, підказували, допомагали. Боря Турик, Сергій Гарбуза, Едік Молодцов. Мені пощастило, що правильне ставлення до цього хоббі було у моєї дружини, яка не випилювала мізки, а навпаки, розділяла радість від кожної медальки. Я за це їм дуже вдячний і ніколи цього не забуду. Але все це точно залишилося у минулому. Не можна розраховувати на успіх у спорті, покладаючись не на роботу, а на випадковість. Принаймні, я вірю завжди тільки в роботу. А який сенс займатися, спортом, не розраховуючи на успіх?

Адреналін легко можна знайти і в любительському карпфішингу. Поїздки на різні озера, встановлення різних Personal Best на кожному озері по різних видах риби. Тобто, мені і без спорту на рибалці не нудно ))

І на останок, експериментальна рубрика «БЛІЦ». Коротко та відверто.

Костянтин Кутя: Gardner Wide Gape Talon Tip чи Korda Mixa?

Віктор Вацко: Wide Gape. Я користуюся Fox.

Костянтин Кутя: Маєш гроші лише на одну. Fox Royal XXL чи Fox Supa brolly system mk2?

Віктор Вацко: Fox Supa brolly system mk2, якщо їздитиму сам. Якщо є варіанти поїздки з сім’єю, то Fox Royal XXL.

Костянтин Кутя: Середня дистанція ловлі. Є крупна риба. 0,22+шок лідер чи 0,3 без?

Віктор Вацко: 0,22+шок лідер. Однозначно.

Костянтин Кутя: Старт на незнайомій водоймі. Сніговик чи pop-up?

Віктор Вацко: Pop-up.

Костянтин Кутя: Метод мікс. Dynamite чи … ?

Віктор Вацко: Dynamite Marine Halibut.

Костянтин Кутя: На рибалці: Hoegaarden чи кава?

Віктор Вацко: Кава. Я страшенний кавоман.

Костянтин Кутя: Авто для рибалки та активного відпочинку:  VW Tuareg чи Toyota Land Cruiser?

Віктор Вацко: Toyota Land Cruiser.

Костянтин Кутя: Гольова передача чи гол?

Віктор Вацко: Гол. Хоча гольова передача теж дарує багато задоволення.

Костянтин Кутя: Прийшов за новими бутсам, бо рівень потребує. Adidas Nemezis чи Nike Superfly 360?

Віктор Вацко: Nike. Я граю в Magista.

Костянтин Кутя: Тобі 21, ти перспективний український атакуючий півзахістник. Шахтар Донецьк чи Андерлехт?

Віктор Вацко: Зараз – Шахтар. 5 років тому – Андерлехт. Бо у тому Шахтарі нереально було заграти жодному українському атакувальному півзахиснику, конкуруючи з Вілліаном, Мхітаряном, Дугласом Костою та Алексом Тейшейрою».

Костянтин Кутя: Тобі 27 , і ти Египтянин. Залишишся у Англії чи Каталонія?

Віктор Вацко: Я не є вболівальником ФК Барселона. Але обожнюю Барселону як місто.

Костянтин Кутя: Ну і фінальний прогноз. Klopp чи Zidane?  (прим. автора – вопрос задан 22.05.2018)

Віктор Вацко: Зідан – улюблений футболіст. Клопп – улюблений тренер. Нехай переможе сильніший!

Вікторе, дуже тобі дякую за розмову. Вдалого трофейного сезону!

Виктор Вацко и Константин Кутя специально для carpfishing-media.com

Использование материалов сайта без согласования с редакцией запрещено

comments powered by HyperComments